Актори Роман Черкашин та Юля Фоміна - Ромео і Джульєтта з театру Леся Курбаса.

Нещодавно українська кінорежисерка Варвара Филипчук розмістила на YouTube відеозапис круглого столу 2018 року з Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, що був присвячений спогадам про акторів-Березільців – Романа Черкашина та Юлію Фоміну. Зустріч отримала назву –  «Роман Черкашин – учень Леся Курбаса», а її запис став важливим доповненням мемуарів Романа та Юлії “Ми – березільці”, які були надруковані харківським видавництвом “Акта” у 2008 році. 

Поява у світовій мережі відео «Роман Черкашин – учень Леся Курбаса» напередодні дня народження актора (адже 16 березня йому виповнюється 115 років) – надзвичайно цінний здобуток для культурної спадщини нашої країни. Запис круглого столу, як архівний документ є історичним свідченням, що відновлює пам'ять про видатних постатей експериментального українського театру через спогади наших сучасників.

Якщо ви переглянете відеозапис   (https://www.youtube.com/watch?v=ETwfz9GlZPA), то долучитесь до щирої бесіди, що нагадує теплий сімейний вечір. За одним спільним столом (дійсно круглим) зібралися люди по-справжньому близькі до головних героїв розмови – хтось по життєвому шляху, а хтось по духу чи покликанню. В центрі столу – донька акторів Черкашина та Фоміної Марина Романівна Черкашина-Губаренко – доктор мистецтвознавства, професорка, знавець музичного театру, засновниця Київського Вагнерівського товариства. Праворуч від неї – Кіра Миколаївна Пітоєва-Лідер – наукова співробітниця Музею Булгакова у Києві, дружина славетного київського сценографа Данила Лідера та друг сім’ї Черкашиних. А ліворуч – Васильєв Сергій Геннадійович – відомий театрознавець і учень Романа Олексійовича. Ще один колишній студент Черкашина за столом – це Захаревич Михайло Васильович – генеральний директор театру імені Івана Франка. Замикає ж коло причетних – Ірина Олександрівна Мелешкіна – заступниця з наукової роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, експерт з питань театрального авангарду, авторка книги “Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру”. 

Роман Олексійович, як актор і як режисер, присвятив театру 25 років свого життя. Серед перших робіт в “Березолі” він зіграв ролі Гусака у виставі “Диктатура” (реж. – Л. Курбас, худ. – В. Меллер, 1930), мільйонера Форда у "Народженні Велетня" (текст творчого колективу, реж. – Л.Курбас, 1931), моряка Жана у “Невідомих Солдатах” Л. Первомайського (реж. – В. Скляренко, 1931), учителя Калиновича у виставі "Хазяїн" І.Карпенка-Карого (реж. В.Скляренко, 1932) та інші. 

В розмові про Романа Черкашина кожен з учасників бесіди говорить про його нерозривну духовну єдність з дружиною – Юлією. Вони дійсно сприймалися як унікальне подружжя – в любові один до одного прожили пліч о пліч 66 років, і називали себе Ромео і Джульєттою, влучно використавши збіг власних імен з іменами трагедії Шекспіра. Юля Гаврилівна була музою та найкращим другом Романа Олексійовича, енергійною та веселою, доброю і відкритою. Вона була поруч і в щасливі, і в найскладніші періоди життя свого чоловіка. Її тепло та щирість зігрівали усіх. Акторка зіграла понад 120 ролей, серед яких Варвара в “Грозі” О. Островського, Єлизавета Достигаєва у виставі М. Горького “Єгор Буличов”.

Донька Романа та Юлії – Марина Черкашина-Губаренко під час зустрічі згадала чимало веселих оповідок з сімейної хроніки. Вона підкреслила покликання своїх батьків як послідовників Леся Курбаса словами: «Мабуть так Господь розпорядився - дав їм довге життя, щоб вони були носіями пам'яті. Щоб те, що було пов'язане з Курбасом вони передали наступним поколінням. Вони так свою місію і бачили, в цьому …».

Сергій Васильєв у розповідях про свого вчителя – Романа Олексійовича, підкреслює його тонкий інтелектуальний гумор, безмежну жагу до життя та невтомну працьовитість. Він називає наставника людиною «дивовижної внутрішньої дисципліни і волі до життя», еталоном «вчинку та дії». А Михайло Захаревич згадує про Черкашина як про «людину неземну», справді величну, стриману та інтелігентну, яка всім своїм єством впливала на студентів і надихала їх ставати кращими. Викладав Роман Олексійович у Харківському інституті мистецтв, проте, як влучно зауважує Ірина Мелешкіна, він був не просто «вчитель виразного читання, але насправді вчитель виразного життя». 

На вечорі спогадів була нагода послухати аудіо-запис і зрозуміти, як декламував вірші актор театру Курбаса Роман Черкашин, почути глибокий голос та манеру виконання. У його прочитанні прозвучала  «Незнайомка» Олександра Блока – улюбленого поета Романа Олексійовича та Юлії Гаврилівни. Також був представлений фрагмент з телепередачі «За що і як загинув Лесь Курбас» (1990), де Роман Черкашин, поруч з яким сидить його дружина, розповідає про звільнення Курбаса з театру “Березіль”.

Кіра Пітоєва – одна із унікальних свідків, що особисто знайома з п’ятьма поколіннями родини Черкашиних, під час круглого столу справедливо зауважила: «Я взагалі обожнюю професію музейника за те, що історія дістається не із книг, а від живих людей. Коли ти можеш порівняти інтонацію, зовнішність, співставити певні факти – тобто те, що залишається на душі, а не тільки в голові». Саме це найцінніше і подарував глядачам вечір пам’яті. Він не тільки розкрив надзвичайні сюжети з життя двох визначних акторів-Березільців, але через детальні спогади та збережені відео- й аудіофайли дав змогу відчути їх як особистостей – світлих, харизматичних та неймовірно талановитих. Хоча по правді не двох осіб, а трьох, адже Лесь Курбас і його театр були орієнтиром, віссю в тих розмовах, так само як це було і в житті Романа та Юлії.

Підготувала матеріал Носаченко Наталія.

Переглянути інші матеріали

Олег Скрипка удивил всех англоязычной кавер версией "Two Colors" знаменитой песни "Два кольори".

25 лютого - прем'єра нової української комедії "Скажене весілля 3".

29 ноября состоялся финал 7 сезона "Танці з зірками" на телеканале 1+1.

Кто обязан применять РРО в 2021 году.

Вернуться на главную