Технократія

Зручно вмостившись на сходинках світу,
Я бачу безкраї простори галактик.
Моє покоління – прямо на вістрі
Всіх найгучніших технічних досягнень

Які не роблять нікого щасливим,
А тільки освіченішим. Можливо.
Епоха зрізає мрійникам крила
Взамін даючи літаки реактивні.

Епоха каже: «Ми вмієм літати!»,
«Маленька людина підкорить космос!».
І гордо летять людські апарати
Подалі у простір, минаючи Хронос.

А Хронос тихенько сміється над нами,
Мов рано чи пізно, прийдемо до нього.
Будем благати пожити ще дати,
Сказати коханим прощального слова.

Не допоможуть машини сучасні,
Не захистять від старіння і часу.
Тоді як штучне маскують під справжнє,
І людство крокує в невидиму пастку.

P.S. Тенденція: цукро-замінник, слово-замінник, мозко-замінник.

Дарт Вейдер - Кандидат

Я – Дарт Вейдер, місію маю просту:
Дірватись до влади і вкрасти побільше.
Цю благородну мету я несу
У маси: мечами, а інколи й віршем.

Моя імперська влада росте,
ТБ і газети стають у нагоді.
Вони публікують: «Дарт Вейдер - мен»,
«Вейдер – остання тенденція в моді».

Діти купують ляльки із моїм ім’ям,
(Всіх інших ляльок – заборонений продаж).
За наклеп про мене отримуєш бан,
Міліція – мій антивірус і сторож.

Повірте, я – кращий диктатор з усіх,
Зі мною вам буде настільки погано,
Що не буде думок непотрібних у голові
А тільки бажання «пахати на пана».

P.S. Вейдер – найпрозоріший кандидат.

Ранок Нового

Заснувши у сутінках власних ноутбуків
Прокинемось ми у свіжому році.
Звільнені від тимчасовості клубів,
Впевнені у наступному кроці.

Омиті кривавою річкою «Досвід»,
Покриті слідами колишніх звершень,
Ми загрібаємо в ями послід
І уникаємо довгих речень.

Скільки не їхав би цей автобус,
Від дому мого – до твого під’їзду,
Рано чи пізно спиниться глобус,
І тут головне – триматися міцно.

P.S. Ніхто не втече від сценарних приписів. Щоб це зробити, потрібно докласти ДУЖЕ багато зусиль.

Не вірю

Я не вірю у долю, написану на долонях,
Не вірю словам на ваших медових устах,
Не вірю, що сонце щодня сідає за морем,
А зранку лізе у небо по власних слідах.

Не вірю, що люди здатні усе забувати
І повністю гоїти рани у грудях своїх,
Що тільки Божі Обранці уміють кохати
І геніям треба вмирати ще молодим.

Не вірю речам, яким нас навчає підручник,
Не вірю промовам з високих і сильних трибун,
Не вірю всьому, що здається красивим і звучним.
Я вірю у правду, ногами утоптану в бруд.

Я вірю, що люди про совість іще не забули,
Я вірю, що станемо ми, українці, людьми.
Що справжні герої, які на хвилинку заснули
Скоро прокинуться, і ними будемо ми!

P.S. Кожен з нас - це крапля у морі. Та що таке море, як не багато-багато краплин?

Світ широких можливостей

Вірність недооцінена:
В світі широких можливостей
Надто багато принців
Бігають за спідницями.

В світі широких можливостей
Просто не гуглиться дівчина,
Яка має гідність і принципи
І хоче мінятися кільцями.

Нащо мені ця свобода
І право вільного вибору,
Якщо у моєму пістолі
Немає набою щасливого?

Якщо на моєму городі
Мені непотрібні фрукти,
І ломляться всюди колгоспи
Від ГМО-шних продуктів.

P.S. Простіше складніше за складне. Щирість підкуповує.

Відсутність

Ти неймовірно схожа на мене
І це до біса привабливо.
Твоїх зіниць хвилювання зелене -
Робота рук Леонардо.
Навчена Богом красивих мелодій,
Ти випромінюєш музику.
Вперше почув, озирнувсь, - і відтоді
Хочеться слухати, слухати…
Своїм мецо-форте усе сколихнувши,
Знову зникаєш у сяйві,
Мені залишаючи погляд пекучий
І тепле волосся русяве.
Здається, по вінця налитий тобою.
Цвітуть білосніжні акації.
Приношу тобі поетичного слова
Магічні алітерації.
О, скільки у долі захопливих ігор,
В яких я...програю майстерно.
Відсутність твою біля себе терпіти
Нестерпно.

P.S. Закохатися можна вже в один лише відтінок усміхнених очей.

Обличчя вічності

Часом я бачу обличчя вічності
В глибоких озерах очей твоїх
У миті такі зникають розбіжності
Наших життєвих сумних доріг.

Виникла іскра від тіла до тіла
Встановить невловимий контакт.
Навіть потрапивши в сіті мейнстріму,
Щасливими будемо. Знаєш, як?

Переваривши усі єднання,
І знаючи купу чужих таємниць,
Не продамо своє ми кохання
За хрускіт земних нулів-одиниць.

P.S. одне на мільйон. одне на тисячу років

Князеві

Я бачу, ти, князю, отримав
Усе, про що мріять можна:
Ти маєш високий замок
І сотні покірних слуг.
Та я тобі, князю, на диво,
Не заздритиму ні краплі.
У мене багатства немає,
Проте є хороший друг.

В сувору, темну годину,
Коли пануватиме голод,
І в нашій маленькій країні
Почнеться великий бунт,
Тебе не врятують ні стіни,
Ні ваше князеве слово,
Ні сотні рабів покірних
Від вогняних катапульт.

На кожну озброєну силу,
На кожну неправедну владу,
На кожного клятого пана
Знайдеться Володар Мух.
Який нападатиме тихо,
Вночі, прикритий зірками.
А я буду спати спокійно,
Бо це буде, князю, МІЙ друг.

P.S. Не май сто друзів, а май одного, але з особистою думкою :)

Молодые украинские поэты. Элла Евтушенко.

Вернуться на главную